(Прислала учительница знакомая. В тему. Решился изложить не зная автора.)

Був у моїх сусідів зять, за освітою історія і право.

І оце право так на нього тисло, що він якимось чином проліз юристом-консультантом на місцеву птахофабрику, а там сподобався власнику-бандиту, і той призначив його директором на таке саме аж у Лубни!

Чоловіком зять моїх сусідів був негордим, тому продавав усе, що міг. Казав знайомий, навіть биті яйця зі шкаралущею штовхав літровими банками перед Великоднем - паски мазать.

А зараз сидить у такій дірі, що й асфальт туди не прокладено, щось там сторожує і боїться, щоб колишній хазяїн не вичислив, де він.

Бо колишній хазяїн "ну-ну-ну" каже виключно розривними...

А почалося все з того, що в компанії, з якою він випивав, співчували:"А, учитель..."

Нехай вам наша робота не тисне на шию.